5 березня 2015 року

Самопідготовка

«З бабусиної скрині»

Підготувала і провела

 Продан Н.М.

2013

" З бабусиної скрині "

Година спілкування

Тема: З бабусиної скрині

Мета: Закріпити знання учнів, отримані на уроках; розвивати інтерес до навчання, вміння вчасно і в установлений термін виконувати домашнє завдання. Розвивати логічне мислення, уміння самостійно аналізувати; активізувати самоконтроль; комунікативні якості. Пробуджувати пізнавальний інтерес до історії свого роду, свого краю. Збагатити знання учнів про чудодійні обереги нашого життя – квіти і виховувати глибокі почуття любові до маминої пісні, рідного краю, батьків.Сприяти розвитку творчих здібностей дітей, бажання примножувати родинні традиції.

Обладнання: інтерактивна дошка, ноутбук, підготовлена презентація на тему.

Хід самопідготовки

І. Організаційний момент. Створення емоційного настрою.

а)  Створення умов для роботи вихованців на самопідготовці:

 - перевірка наявності вихованців;

 - перевірка навчального приладдя;

 - обладнання класу;

 - санітарно-гігієнічний стан класної кімнати.

б) Чіткий інструктаж про майбутню роботу.

ІІ. Година спілкування

1) Вправа «Струм».

Учасники стоять у колі, тримаються за руки, відчувають себе складовими одного організму, відчувають той «струм», який передається через руки учасників, згуртовуючи в одну команду.

2) Повідомлення теми, мети, завдань, мотивація діяльності.

 - Любі діти! Шановні гості! Сьогодні ми помандруємо з вами по сторінках історії нашої країни.

Із знання родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово сусіда – все це родовідна пам’ять, наші символи, історія.

Сьогодні ми ближче торкнемося цієї історії, бо в ній корінь роду українського. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної України, хвилюємося аж до сліз, коли почуємо рідну мову, рідну пісню.

Щоб ближче познайомитися з історією України, традиціями нашого народу, ми зазирнемо у куточок бабусиної скрині.

3) Знайомство з речами із бабусиної скрині.

 Розповідь вчителя.

- Бабусина скриня! Скільки цікавих речей ми  знайдемо в ній. Протягом століть скриня на Україні була у великій пошані. Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси. Скриню ставили господарі на видному місці. Скринником довіряли бути самим шановним в родині. Майже завжди була скринником бабуся. Робили скрині з липи, тополі, берези, вільхи, верби.

 Зараз ми відкриємо нашу скриню. Погляньте, що я знайшла! Рушник на стіні… Давній наш звичай. Не було жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушники. «Хата без рушників, - казали в народі, - що родина без дітей».

Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі рушник був неодмінною часткою нашого побуту.

 А які  події не обходилися без рушників? (Весілля, опускали труну, народження дитини, зустрічали гостей, випроводжали у далеку дорогу).  Простий, скромно оздоблений рушник висить на кілочку біля порога у кожній сільській хаті. Ним витирають руки, з ним доять корову, пораються біля печі.

Учень:

Тримай  хату, як у віночку,

І рушничок на кілочку,

Тримай відерця всі чистенькі

І води повненькі.

Прийдуть зовці пити водиці,

Будуть тебе хвалити.

Вчитель: Кожна дівчина готувала собі весільні рушники, вишивкою прикрашала одяг. Вишивати мати навчала дочок ще змалку. Багато вишивали дівчата на вечорницях довгими зимовими вечорами.

 А подивіться, що я ще знайшла в бабусиній скрині? (Сорочку-вишиванку)

 Може ви думаєте, що вона туди одразу потрапила? Ні, вона пройшла довгий шлях. Спочатку посіяли коноплі, зібрали їх, посушили, вимочили, потіпали на нитки. З ниток зробили полотно, пошили сорочку.  І от сидять дівчата за п’яльцями.

(Виходить хлопчик  у національному вбранні).

Хлопець:                                   Ой чия ти, дівчина, чия ти?

                                                 Чи не вийдеш на вулицю гуляти?

 Дівчина:                                  Цілий вечір, аж до ранку, я пряду,

                                                 Бо сорочки я не маю до ладу.

                                                 З вечора тривожного аж до ранку

                                                 Вишивала дівчина вишиванку

                                                 Що тоненька голочка для сорочок,

                                                 А ще тонше дівчини голосочок.

Вчитель:    А ще в скрині зберігали дівочі та жіночі  прикраси. Яка ж дівчина без віночка! Віночки плели з різних квітів і кожна квітка мала своє значення. Зараз ми з вами пограємо в гру «Віночок» і дізнаємося, що означають квіти у вінку.

Гра «Віночок».

 (На дошці малюнок  українки з прорізями у віночку для квітів. Учень розповідає про свою квітку, показує її, а потім встромляє у прорізь на малюнку).

1 учень: Я  хочу вплести до віночка деревій. Він посяде у ньому найпочесніше місце. Ці дрібненькі біленькі квіточки здалеку нагадують велику квітку, яку називають деревцем. Люди вплели її до віночка як символ нескореності.

2 учень: А я вплету до віночка ромашку. За віком вона наймолодша у вінку і дає людям не тільки здоров’я, а й доброту  та ніжність.

3  учень: Поряд з ромашкою вплету гроно калини – символ краси та дівочої вроди, символ України.

4 учень: А я вплету до віночка барвінок. Це дивна квітка, вона зберігає свій колір навіть під снігом. Цілий рік люди шанують барвінок, вважають його символом життя.

5 учень: А я вплету цвіт вишні та яблуні – символ материнської любові.

6 учень: Вплету до віночка волошку. Про неї існує багато легенд. Одна з них: колись кохали одне одного селянський син Василь і русалка. І все було в них добре, але не дійшли згоди, де жити. Василь умовляв русалку залишитися на землі, а вона кликала його на дно озера. А коли зрозуміла, що не зможе вмовити, перетворила Василя на скромну квітку, що кольором нагадує голубе плесо воді. Волошка – символ кохання.

7 учень: А я вплету мак. Він дає дитині сон. А ще кажуть, що мак – символ  крові невинно вбитої людини. Тим-то вплітають у вінки мак ті, в кого хтось з рідних загинув на війні.

Вчитель: А що ще, крім квітів, вплітають у вінок? (Стрічки). Так, різнокольорові стрічки. Люди вірили в їхню магічну силу. Стрічки вимірювалися довжиною такі, як дівоче волосся. Якого ж кольору стрічки ми вплетемо?

1 учень: Першою у віночок я зав’яжу світло-коричневу стрічку – символ землі-годувальниці.

2 учень: Поряд з коричневою   зав’яжу жовту стрічку – символ Сонця.

3 учень: За ними я зав’яжу зелену – символ краси і молодості.

4 учень: А  я  пов’яжу блакитну і синю – символ неба і води.

5 учень: Далі  я  зав’яжу жовтогарячу стрічку – символ хліба.

6 учень: А  я  зав’яжу рожеву – символ душевності і достатку.

7 учень: А також білу – символ пам’яті про померлих.

Вчитель: Ось який гарний віночок вийшов у нас. А ще в нашій скрині різні намиста. Їх робили з дерева та глини. Прикрашали різними орнаментами. (Демонструю зразки).

 Також завжди в скрині були духмяні трави. А які трави ви знаєте? Для чого вони? Від яких хвороб лікують? (Діти відповідають).

 І остання річ, яку ми дістанемо з бабусиної скрині – це музичний інструмент. Раніше це була кобза або бандура.  Музикантів, які грають на бандурі називають бандуристами або кобзарями. Про них складають вірші.

Учень:

Ішов кобзар чистим полем, літньою порою,

Голосненьку свою кобзу ніс він із собою.

Іде кобзар долиною, жайворонки грають,

Вони своїм щебетанням серце розважають,

Сонце гріє теплесеньке, вітерець повіває,

Пшениченьку колосисту злегка нахиляє.

Грайте струни голосненькі,

Про щастя і долю,

Про лицарів, що боролись

За славную волю.

Вчитель: Народ України – співочий народ. І в радість, і в смуток людині допомагає пісня. (Звучить пісня)

4) Підсумок години спілкування.

Зараз ви коротко розкажете про те, що ви сьогодні дізналися нового,або про те, що ви прочитали, готуючись до години спілкування.

ІІІ. Підсумок дня.

Учні з кожного класу звітують про отримані оцінки на уроках, яка була поведінка.

Фізкультхвилинка

Вправи для очей

         1. У середньому темпі проробити 3-4 кругових рухів очима – правий бік, стільки ж само – у лівій. Розслабивши очні м’язи      , подивитися вдалечінь – на рахунок 1-6. Повторити 1-2 рази.

2. Витягнути руки вперед. Подитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1-4. Потім перевезти погляд вдалечінь на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Встаньте, діти, посміхніться,

                                                  Землі нашій поклоніться

  За щасливий день вчорашній.

                                                  Всі до сонця потягніться,

                                                  Вліво, вправо нахиліться

                                                  Веретенцем покрутіться.

 Раз присядьте, два присядьте

                                                  І за парти тихо сядьте.

IV. Виконання домашніх завдань. Повідомлення мети.

У різновіковий групі учні сидять за партами згідно віку. На кожен клас папка з розкладом, умовники позначеннями методів, якими вивчатимуться ці завдання.

V. Керування самопідготовкою.

Інструктаж, поради вихователя щодо вивчення домашніх завдань.

5 клас українська мова – с.96, вивчити правила.

6 клас Українська література  - Ігор Калинець, вивчити поезію напам'ять (на вибір).

VI. Заключна частина.

Підсумок самопідготовки. Звертається увага на недоліки в роботі, називаються прізвища тих вихованців, хто добре працював, допомагав слабо встигаючим. Відмічаються учні, яким треба працювати активніше.